Сергій Шищенко: “Головне, що хлопці почали рости і прогресувати”

107375727_2655756978010790_5655711595044971406_n

Головний тренер “Полісся” Сергій Шищенко в інтерв’ю UA-football розповів про роботу у житомирському клубі, про труднощі, з якими доводиться стикатися в нашому футболі, а також про завдання та перспективи команди.

– Вам несподівано довелося піти з “Миколаєва”, де ви працювали і створили боєздатну команду. В чому причина?

– Коли прийшов до “Миколаєва”, багато поміняв, побудував під своє бачення команду, працював з тими можливостями, які були на той момент. Зібрав гравців, поміняв тренувальний процес, налагодив дисципліну, і все начебто було добре, крім результату, якого хотіло керівництво клубу. Але щоб створити боєздатну команду і мати результат, потрібен час. Вважаю, що ми зробили гарну команду з високим потенціалом, і вона була здатна боротися за високі місця. Але так сталося, показуючи непоганий футбол, з різних суб’єктивних та об’єктивних причин, не було головного – результату. Природно керівники не хотіли довго чекати, і нам довелося розлучитися, хоча у мене був контракт, розрахований ще на два з половиною роки. Мені шкода, що після мого відходу поміняли майже всю команду. Але вони рухаються в своєму напрямку, йдуть у верхній частині таблиці, значить там все добре.

– Довго не перебували без роботи.

– На мене вийшло керівництво клубу “Полісся” і мер міста, відбулася співбесіда, де я їм запропонував свою стратегію розвитку команди, після чого був призначений головним тренером. Якщо говорити про термін, то без роботи був не більше півроку.

– Ви очолюєте команду з початку чемпіонату. Осінній відрізок можна розділити на дві частини: вдалий старт і змазана кінцівка.

– Дійсно була невдала кінцівка перед фінішем, де ми програли три останні матчі, пропустивши в них дев’ять м’ячів. Коли команда підвищилася класом вище, прийшов новий тренер зі своєю філософією, в розумінні як потрібно грати, які принципи, на все це потрібен час. А час непростий зі своїм коронавірусом, гравці були без футболу дев’ять місяців, адже друга ліга зупинилася, і чемпіонат не поновлювався до наступного. Готувати команду до нового чемпіонату довелося в стислі терміни, але нічого – стартували вдало і якби не ті три останні гри…

По ходу кожної гри показували різний рівень футболу, звичайно, нам не вистачало хороших дій в атаці, а в обороні діяли непогано. Оборонялася не тільки лінія захисту, але і вся команда, починаючи з пресингу попереду, переходячи в фазу позиційної оборони. В середині чемпіонату виправили справи в нападі, навіть вдалося забивати по три м’ячі в двох поспіль поєдинках. Головне – я бачу, що хлопці почали рости і прогресувати. Звичайно, нас не влаштовує 10 місце в таблиці, але повторюся, якби не три останні гри, зіграй ми їх вдало, то могли б заскочити в групу лідерів.

– До всіх труднощів, про які ви сказали, найважче випробування для команди те, що ви граєте все перше коло на виїзді. Вашим “домашнім” стадіоном є арена ім. В. Баннікова в Києві.

– Так, нелегко проїхати шлях від Житомира до Києва, сидячи 2,5 години в автобусі, і виходити одразу ж на поле, не маючи ніякого відпочинку. Тому, ми всі перші тайми граючи “вдома” провалили, навіть сказав би точніше, вони не виходили. Не знаю, це збіг обставин чи щось інше, важко сказати. Ми не провалювали перші тайми, коли грали на виїзді, де ми спокійно відпочиваємо, готуємося, у футболістів ноги не затікають, і потрапляємо на стадіон протягом 15 хвилин.

– Перші тайми після довгої дороги йшли на розкачку.

– Швидше за все, це один з факторів. Але я не хотів би все звалювати на це, все в комплексі.

– Зате за володінням м’ячем “Полісся” займає перше місце в лізі – 58,8%. Якби це все вилилося в якість разом з результатом.

– Ми багато працюємо над цим компонентом, і не тримаємо м’яч пас заради пасу, а шукаємо ситуації, що дозволяють завершувати атаки ударами або голами. Все залежить від суперника. Природно, якщо команда суперника обороняється в другій і першій своїй зоні, то ми більше контролюємо м’яч на чужій половині поля. А якщо нас пресингують на нашій половині, то ми беремо м’яч під контроль в своїй першій і другій зонах, потім намагаємося вийти з-під пресингу і проводити атаки через розріджений простір суперника. Все це відпрацьовуємо на тренуваннях, особливо коли опоненти “ставлять автобус”, повинні вміти і знати, як його зламати. Також навчаємося, як протидіяти грі проти нас на контратаках. Якщо не помиляюся, то у нас немає жодного пропущеного м’яча після контратак суперників.

– Якби ваша команда не пропустила в трьох останніх матчах дев’ять м’ячів, а припустимо хоча б по одному, то у вас була б найнадійніша оборона.

– Так, згоден. До останніх цих трьох матчів у нас була ледь не ідеальна оборона. Я націлюю хлопців, що захищатися повинна вся команда, всі лінії, починаючи від атаки, застосовувати пресинг, але стався якийсь збій. Вважаю, близько 50% пропущених м’ячів – це індивідуальні помилки гравців, які дозволяли атакуючим приймати спокійно м’яч і забивати. Також сюди можна додати голи після стандартів, а це тактичні помилки. Але нічого – все можна виправити. Зараз є час до рестарту чемпіонату, на відміну від літнього періоду, щоб приділити цьому більше уваги на тренуваннях і зборах.

– Чому вам не дозволяють грати вдома в Житомирі на синтетичному полі стадіону “Спартак? Адже “Кремінь” має таку можливість приймати команди саме на такому полі?

– Складно зрозуміти чому. Нам кажуть з УАФ, що у нас не вистачає кілька сотень місць. Ну, добре, зараз футбольні матчі проходять без глядачів. Так чому б на цей період не дати нам дозвіл, адже глядачів немає, значить і нікому заповнювати ці місця. Так ні. Прикро, нам заборона, а Кременчуку можна. Все це бюрократія і відмовки. Тим більше це поле останнього покоління, зроблене на заводі федерації футболу України. Тоді навіщо було відкривати цей завод, щоб потім забороняти грати на полі, зробленому і сертифікованому ними ж?

Ось вам приклад. Коли я працював з U-19 в “Шахтарі”, ми грали в Юнацької лізі УЄФА. Нас ніхто не питав, чи бажаєте ви грати на синтетиці чи ні. Приїжджаємо на матч проти “Фейєноорда” – ідеальне поле, пізніше граємо з “Наполі” на жахливій синтетиці, таких я вже давно не бачив. Так що ці вимоги від УАФ на рахунок кількості місць просто порожні відмовки. Той же “Верес” грає на стадіоні, де менша кількість індивідуальних сидінь від передбаченого регламентом (від автора: для Першої ліги за регламентом 1.500, “Колос” вміщує 850). “Миколаїв”, де я працював, грає на стадіоні де 500 місць. А ось нам не можна!

– Мало того є кричущі порушення регламенту в Прем’єр-лізі. Регламент говорить, що клуби УПЛ можуть грати на стадіоні місткістю не менше 5.000 місць. Але деяким клубам, як “Шахтарю”, закони не писані, їм все можна. У жовтні вони приймали полтавську “Ворсклу” на вашому “рідному” стадіоні ім. В. Баннікова, де всього 1.753 місця. А ви говорите і закликаєте до совісті чиновників!

– Додати до ваших слів і нічого.

– А коли вже відкриють центральний стадіон після реконструкції, який ремонтується більше 10 років?

– Корінні жителі Житомира сміються над цим вічним будівництвом. Обіцяють вкотре, що навесні зможемо грати вже дійсно на домашньому стадіоні. Звичайно, це буде великим полегшенням в виступі нашої команди в Першій лізі. Нікуди не треба їхати, можна спокійно і плідно готуватися до ігор.

– Коли запрошували в команду, яке поставили перед вами завдання?

– З огляду на те, що команда тільки вийшла в Першу лігу, і її фінансові можливості, завдання стоїть закріпитися, посівши 8-10 місце. Показувати максимальний результат, підібрати футболістів, щоб зробити хорошу команду з подальшими перспективами просування вгору. На все потрібен час і прекрасно, що керівники це розуміють, не ставлять нездійсненних завдань. Коли буде належна інфраструктура клубу, тоді можна вирішувати більш глобальні завдання.

– Думаю у вас завдання не тільки бути в середині турнірної таблиці, але і стати грозою для всіх команд.

– Думаю, своєю грою ми поступово доводимо, що у нас дуже непроста команда, нас багато поважають і серйозно ставляться як до суперника.

– Ви забрали очки у лідерів чемпіонату “Вереса”, “Чорноморця”, “Металіста-1925”, “Гірника-Спорт”.

– Відрадно, що з лідерами у нас були хороші матчі, де був якісний рівень гри. Я залишився задоволений самовіддачею хлопців в цих матчах, а головне вони показали, що у нас є потенціал для поліпшення, і є куди рости. Звичайно, завжди у команди є спади, хочеться стабільності, але знову ж таки, на все це потрібен час.

– Хто пішов, і які придбання плануєте?

– Від нас пішли п’ять футболістів, у яких було мало ігрової практики. Кожен з них зробив внесок в здобуті очки, і моя подяка їм за наше співробітництво. Запросили Глаголу, якого я знаю по спільній роботі в молодіжному “Шахтарі”, він нас повинен посилити. Також підписав контракт досвідчений Терехов і в подальшому чекаємо нових придбань. Головне – основний кістяк команди зберігся.

Джерело: ФК Полісся